четвер, 28 квітня 2011 р.

Хранітє дєньґі в сбєрєгатєльной кассе...

Трошки про наболіле за сьогодні. Черговий сеґмент епопеї з улюбленим банком (буду писати в тій божевільно-політкоректній манері, не називаючи речей їх іменами, так-так...)
Панове - отримувати зарплату в доларах це не тільки прикольно, а ще й геморой. Бо вічнозелені треба продати. Так-так, бо інакше будеш сидіти з купою доларів на рахунку і гастритними пустотами в шлунку. Продаж шутка проста якби не одне але - треба особисто привезти заявку в банк. А ще везти акти, які підтверджують, що ти ці гроші заробив. Задовбує. Особливо коли лежиш дома з вітрянкою, хочеш їсти, а грошей нема.
Ну, світ не без добрих людей (дякую, Паша!)
Власне факап був вчора ввечері + сьогодні зранку. Гроші продали, перекидаю їх на картку, бо треба платити комунальні+мобільник+ліцензія на джиру+харчі в магазині. Звично проклацую форму переказу, підтверджую, підписую сертифікатом і тут табличка в фейс - "дані передані в банк. Перевірте стан переказу пізніше в спеціальному перевірочному місці". Ніби не привід для паніки, але гроші портібні саме зараз, край - завтра зранку. Перевіряю стан транзакцій - малюється індніанська національна халупа Фіґвам - жодних відомостей (хоча фільтр каже, що статус "передано в банк і колись си пройде" існує. Нервую, але сон перемагає. Йду спати. Назавтра ситуація не краща. Проводжу 2 транзакції вводячи для них однаковий глобально-унікальний номер (ну, може хоч валідація зламається). Ні, банкінг з’їдає це діло кажучи, що передав, а далі знову зразки північноамериканської архітектури доколоніального періоду. Шлякую - набираюсь жовчі і їді, телефоную в кол-центр. Якесь миле дитя на тому кінці провода тихим головом питає в мене мої чудо циферки і спокійно так каже, що сталася внутрішня помилка банкінгу (сірію, зеленію, моїми кревними керує софт, який дає інтернал-еррори і тупо замовчує цей факт), і треба повторити транзакцію за кілька хвилин, бо стара не пройде. Ввічливо прощаюсь (не можу хамити людям, та і що воно дасть) і лізу в браузер. Сподіваючись вже тільки на чудо починаю нову транзакцію і бачу, що пройшла вчорашня. Все, приплили. З огляду на те, що часу катма вирішую, що це таки позитивний результат мчу платити все, що треба, і знімати скільки треба.
Що більше всього дратує:
  1. Софт який при інтерналах не каже - "Вуйко Анатоліч, я факапнувся, спробуй пізніше"
  2. Працівники кол-центру, які спокійно кажуть, що софт, який керує нашими грошима тихо факапиться. Дратують не працівники, а сам факт спокіної констатації. Але що їм бідним ще казати
  3. Те, що софт таки спрацював. Якщо вже не пройшла транзакція - то не пройша, і край.
  4. Заяви на продаж валюти. В мене є сертифікат, яким я підписую всі інші платіжні доручення. Великий пліз, додайте продаж валюти! Я задовбався їздити в банк щомісяця по кілька разів.
  5. Неможливість пересилання завірених копій акту емейлом або факсом. В ....банку працюють чудові, милі, приємні люди, і я дуже хочу позбавити їх сумнівного задоволення споглядати свій червоноокий фейс.
Але як би там не було - все закінчилося добре, прямо як в казці :)

1 коментар:

  1. Вирішив сам себе прокоментити і привітати з 13 постом і вводом теґа "черездупики" який мені подобається більше, ніж сухоанглійські факапи :)

    ВідповістиВидалити